Iсторiя будинку

Домівка Київської академічної майстерні театрального мистецтва “Сузір’я” знаходиться на старовинній вулиці – Ярославів Вал, що бере свій історичний початок з ХІ сторіччя. Вона названа на честь Ярослава Мудрого. В ті часи ця вулиця була межею “міста Ярослава”, збудованого на Старокиївській горі. У 40-50-х роках ХІХ сторіччя, після знесення залишків захисного валу, на його місці було прокладено вулицю Підвальну (тобто “під валом”), яка у 1869 році отримала назву – Ярославів Вал. Проте у різні часи існували ще назви Велика Підвальна, Полупанова, Ворошилова, але остаточна нинішня назва вулиці закріпилася у 1977 році. 
Першим хто почав будувати на цій вулиці був Леонід Петрович Родзянко. У 1908 році один з провідних майстрів київського модерну, архітектор німецького походження Мартін Клуг, здійснив замовленні йому роботи по зведенню прибуткового будинку №14. Над дверима цього дому знаходиться медальйон з ініціалами господаря «Л.П.Р.» Разом з двома будинками обабіч цей дім складає – “Садибу дохідних будинків Л.П. Родзянка”, яка є пам’яткою архітектури нашого міста.
Сам рід Родзянків пішов від Василя Івановича Родзянка (1652-1734) обозного Миргородського полку. 
Мотиви стильного оздоблення фасаду будинку має пишне продовження в його інтер’єрах. Одразу ж за парадними дверима постають урочисті мармурові сходи, декоровані ліпленням, круглою скульптурою, дзеркалами та позолотою.
Л.П.Родзянко пройшов всі сходинки військової кар’єри від драгуна Українського полку до полковника. Вийшовши у відставку він зайнявся розведенням коней. Перший хол приміщення оформлений відповідно до пристрасті хазяїна: на стінах та стелі розміщені полотна з зображенням різновидів верхової їзди, а над каміном барельєф самого Леоніда Петровича верхи на своїй улюбленці – “Ракеті”, – котра отримала Гран-прі на Лондонських перегонах. 
Другий хол слугував дамською вітальнею. Тут панувала дружина Леоніда Петровича – Олександра Федорівна Родзянко-Бейльштейн. Її портрет зображено над каміном у цьому холі. Його особлива атмосфера сприяла світському спілкуванню. А віршовані рядки наче лунали з вуст самих янголів, що причаївшись споглядали зі стелі на шанованих гостей. Господиня була душею мистецького салону, в якому збиралися музиканти, письменники, актори; лунала музика, читались вірші, влаштовувалися домашні вистави у яких брали участь члени родини Родзянків та їхні гості.
Під час реставрації будівлі з’ясувалося що під дерев’яними панелями в першому холі стіни було виклеєно театральними афішами 1908 року. Навряд чи це є випадковістю, а скоріше ще одним доказом приналежності нашого будинку до культурного життя поч. XIX ст. Одну з афіш яку вдалося повністю відклеїти ви можете побачити у холі господині.
У 1914 році Леонід Петрович Родзянко продав будинки і разом із дружиною та сином Борисом відправився до Америки, забравши з собою весь капітал. В Америці йому вдалося вигідно вкласти гроші і через три роки стати міліонером.
Довгий час в цьому приміщенні знаходилась репетиційна база Національної заслуженої академічної капели “Думка”.
З 1988 року у будинку №14б працює перший камерний ангажементний театр – Київська академічна майстерня театрального мистецтва “Сузір’я”.