На полі крові
(драматична поема)
Релігія завжди займала особливе місце в історії людства. Тому боротьба за владу над нею розгорається не жартівлива. Драматичний етюд «На полі крові» Леся Українка написала 1909 році. У той період у буржуазних російській, польській, українській та інших літературах були спроби оспівати, реабілітувати зрадників революції, більше того, зробити їх знаменням часу, зразком для наслідування. Тож письменники-декаденти вдаються до спроб по-новому витлумачити вікові образи літератури, надати негативним образам позитивного, суперечного традиційному трактуванню. З’являються нові спроби витлумачити образи Ме-фістофеля, Юди. Останній починає все більше привертати увагу письменників, схильних розвінчувати засади, на яких грунтувалися гуманні ідеали визвольної боротьби. Не була вийнятком і поетеса Леся Українка, яка ніколи не відмовлялась від поєдинку з своїми противниками в царині розкриття психологічних імпульсів зради. Цьому основному завданню поетеса підпорядкувала ідеї, композицію свого твору, рішуче відкинувши все, що могло перешкодити правильному розумінню поставленого перед її твором завдання. Така інтерпретація легенди про Христа і його апостолів як про людську громадку суперечила церковним догматам. Недарма цензура побачила реальну небезпеку в творі Лесі Українки «На полі крові» хоча б у тому, що «учителю своєму приписує Юда егоїзм і прагнення до демагогії через наділення юдейського пролетаріату майном, ограбованим у заможних простаків» , на підставі чого винесла спеціальну ухвалу, побачивши в цьому творі «хулу на друге лице святої трійці, поношення священного писання і таїнства євхаристії». За опублікування «На полі крові» грудневий номер «Літературно-наукового вісника» був вилучений, а номінальний редактор притягнутий до судової відповідальності. Треба зазначити, що до кожного свого твору Леся Українка підходила з глибинною філософською увагою і пропонована п'єса не є винятком. Тут, як і в решті творів, письменниця не намагається "сподобатись" читачу, вона провокує, оголює проблему, примушує переоцінити власні вчинки та і в цілому, життя. Молодий колектив "Гайдамаки ХХІ ст" взявся за роботу над поемою "На полі крові" саме з мотивом дізнатися ким же насправді був іудей Юда - ізраїльський патріот, який готує повстання народу проти римських завойовників і для цього користується популярностю Ісуса чи цинічний матеріаліст, який уміє використовувати будь-яку ситуацію для здійснення своїх намірів? Вже на сценічній площадці глядач осмислить образ Юди, закарбованого в свідомості як уособлення чорної зради, втім, швидше за все надасть йому амністію.
Тривалість вистави - 1 год 5 хв.
Вистава йде без антракту.
Детальніше про театральний колектив можна дізнатись тут :
https://www.facebook.com/
Виставу веде живим музичним супроводженням музикант (ударник) Національної Опери України - Дмитро Хорошун.
Ролі виконують:
Юда - Руслан Гришко
Прочанин - Андрій Клименков
Стражники - Дмитро Красний, Олександр Охріцький
Музичне супроводження - Дмитро Хорошун
Світлорежисер - Гончаров Андрій
Режисер - Руслан Гришко
