Фоторозкопи «Дня»

XVI виставка робіт фотохудожників зайняла основні і потаємні  приміщення галереї «Лавра». Кожне фото ніби безсмертний дотик часу.

Світлини «Дня» — миттєвості нашого життя складають у портрет часу. Часу складного, випробувального, вирішального.

Андре Глюксман сказав: «Частіше спільну долю ми розуміємо, як спільно пережите горе». Насправді долі держав вирішуються на полі битви за своє існування, за свою культуру, за волю.

Громом боїв, плачем поховань, стогоном побратимів, зойками дружині матерів промовляють цьогорічні відбитки днів, годин, хвилин. І раптом дитячий сміх, танок життя, лялька-оберіг, прив’язана до автомата шепоче ніжну молитву без слів.

Остання імператриця  Ци Сі була першою з китайців, хто дозволив себе сфотографувати. До портретування в різних культурах довгий  час ставилися негативно. Хтось із китайців чи то відчув, чи то наврочив, що фото відбирає щось від людини. Ніби з’їдає  якийсь дуже тонкий,  але важливий шар. Імператриця пішла на пожертву, і завдяки її щедрості ми можемо бачити обличчя величної особистості.

На одному з Цюріхських театральних фестивалів була вражаюча інсталяція.

У великій рамі було зібрано фотографії трьох поколінь — батьки, дідусі й бабусі, прадідусі та прабабусі. На екрані поруч про свої родини, їхні традиції говорили молоді нащадки. Текст  і міміка без обдумувань акцентували магічну  гру схожостей рис обличчя, особливостей погляду, пластику тіла.

Гармонія неповторностей була вищою за їхню суму. Концентрат складових  народжував нове сучасне і продовжував вічне родове.

Зібрані  на ХVI Міжнародному фотоконкурсі газети «День» світлини виконують те саме завдання. Вдивляюся у них, як у власне відображення у дзеркалі історії моєї Батьківщини. Так, вже забагато зморшок, та очі ще горять.

Дивний портрет Петра Порошенка з дружиною Мариною, Президента України з першою панею держави збив ритм  мого перегляду. Успішні, талановиті, забезпечені — раптом з надособистою тривогою в очах. Політики часто вміють добре грати потрібні ролі.

На цій світлині чесна  розгубленість перед  відповідальністю переростає у рішучість діяти, а от заради слави, обов’язку, віри? Той, хто дивитиметься, даватиме відповідь на ці питання день у день.

Золотий приз «Дня» отримав Олександр Клименко (м. Київ) за роботу під назвою «Союзник». Маленький хлопчик за руку з потужним воїном у бронежилеті, з автоматом спокійно й певно крокують уперед.

Зловив себе на відчутті якогось дитячого відречення від усіх проблем, на бажанні  йти за ними обома  — наївними і  впевненими, слабкими і сильними, крихкими і нескореними, вміючими добувати радісний зміст.

Підіть і подивіться,  як багато різного, дивного, дорогоцінною заспокійливого, мудрого,  дратуючого,  болючого, радісного що накопили нам своїм всевидючим і всюдисущим оком  фотохудожники, роботи яких представлені на  вернісажі  газети «День».

13/11/2015
Фоторозкопи «Дня»