Лихом об землю, здоров’ям по кризі
Славоукраїнці, на відміну від чухраїнців, у будь-яких життєвих ситуаціях виявляють набуту віками мудрість, помножену на розуміння особливостей сьогодення.
В чому суть кризи, до пуття не пояснив ніхто. В Америці проблеми з банками — у нас для банків зірковий час. Гроші нікому не віддають, валютні вклади разом із цінними металами чи то закопали, чи повивозили до іноземних співвласників. Кивають на якісь таємні інструкції «зверху» так, що й не зрозумієш: чи то владу підставляють, чи власні махінації маскують. Проте для України нічого нового в цьому нема настільки, що можна видавати історію нації у пограбуваннях. Давнє прислів’я самоіронічних славоукраїнців «хохол каже мало, а в коморі сало, сало» — і правда життя, і рецепт виживання.
Криза світова абсолютно зрозуміло має планетарний і цивілізаційний характер. Природні катаклізми аж волають про нагальну потребу буття.
Не можуть далі війна й зброя бути локомотивами науки, техніки і навіть мистецтва. Людина і всесвіт — гармонія людства й природи — не тільки у масштабах нашої планети виведуть зі світової кризи буття, а й відкриють і налагодять контакти зі зріло мислячими носіями розуму і божественного промислу у всесвіті. Заклики до розумної економії, розробки нових енергоносіїв, заборона закуповувати меблі та оргтехніку або кардинальні зміни у системі оподаткування є різноефективними шляхами та головне — хоч якимось рухом для формування основ післякризового життя.
Як на мене, найдорогоціннішим є пошук у сфері здорового способу життя, який перш за все робить суспільно свідомим індивіда, і водночас суспільство — генерально зорієнтованим на персону.
Криза — прекрасний момент здолати ожиріння, загальнонаціональний алкоголізм, підійняти національного виробника до найвищих висот якості (купуйте своє, бо воно найкраще, а не просто дешеве). Економія світла, тепла та небачені витрати інтелектуальної енергії на порозуміння з природою, з усім людством і самим собою, культура споживання, і нарешті, духовність речі доступні і безвидаткові, у них — весь комплекс протидійників кризі. Дуже просто скоротити робочий день на годину, аби працівники добиралися на роботу пішки. Так, може, й здоровіше. Дуже просто виробити пільгові умови тим, хто створює нові робочі місця. Все дуже просто… Головне — не скиглити й залякувати бідністю (мало хто вже встиг забути, як бідним був), а щоденними роздумами кожного знаходити шлях, як знову з біди вийти переможцем і всією громадою, хай без бравурності, але з усією душею проголосити: «Слава Україні, славоукраїнцям слава!»
В чому суть кризи, до пуття не пояснив ніхто. В Америці проблеми з банками — у нас для банків зірковий час. Гроші нікому не віддають, валютні вклади разом із цінними металами чи то закопали, чи повивозили до іноземних співвласників. Кивають на якісь таємні інструкції «зверху» так, що й не зрозумієш: чи то владу підставляють, чи власні махінації маскують. Проте для України нічого нового в цьому нема настільки, що можна видавати історію нації у пограбуваннях. Давнє прислів’я самоіронічних славоукраїнців «хохол каже мало, а в коморі сало, сало» — і правда життя, і рецепт виживання.
Криза світова абсолютно зрозуміло має планетарний і цивілізаційний характер. Природні катаклізми аж волають про нагальну потребу буття.
Не можуть далі війна й зброя бути локомотивами науки, техніки і навіть мистецтва. Людина і всесвіт — гармонія людства й природи — не тільки у масштабах нашої планети виведуть зі світової кризи буття, а й відкриють і налагодять контакти зі зріло мислячими носіями розуму і божественного промислу у всесвіті. Заклики до розумної економії, розробки нових енергоносіїв, заборона закуповувати меблі та оргтехніку або кардинальні зміни у системі оподаткування є різноефективними шляхами та головне — хоч якимось рухом для формування основ післякризового життя.
Як на мене, найдорогоціннішим є пошук у сфері здорового способу життя, який перш за все робить суспільно свідомим індивіда, і водночас суспільство — генерально зорієнтованим на персону.
Криза — прекрасний момент здолати ожиріння, загальнонаціональний алкоголізм, підійняти національного виробника до найвищих висот якості (купуйте своє, бо воно найкраще, а не просто дешеве). Економія світла, тепла та небачені витрати інтелектуальної енергії на порозуміння з природою, з усім людством і самим собою, культура споживання, і нарешті, духовність речі доступні і безвидаткові, у них — весь комплекс протидійників кризі. Дуже просто скоротити робочий день на годину, аби працівники добиралися на роботу пішки. Так, може, й здоровіше. Дуже просто виробити пільгові умови тим, хто створює нові робочі місця. Все дуже просто… Головне — не скиглити й залякувати бідністю (мало хто вже встиг забути, як бідним був), а щоденними роздумами кожного знаходити шлях, як знову з біди вийти переможцем і всією громадою, хай без бравурності, але з усією душею проголосити: «Слава Україні, славоукраїнцям слава!»