Очима «Відкритої ночі»

Гран-прі фестивалю здобула Юлія Шашкова за документальний фільм «Волонтери війни»

Приятель Мулли Насреддіна запитав, чи вже оговталася після операції його дружина? «Ні — відповів він. — Вона все ще про це говорить…»

Так і про кінофестиваль «Відкритої ночі» — «найчарівнішої, найзагадковішої, найбезсоннішої, але, на жаль, найкоротшої», — за словами засновника, режисера Михайла Іллєнка, глядачі продовжують сперечатися.

Спустившись з Андріївського узвозу до «Арт-причалу» на Столичному шосе, фестиваль продовжує підійматися до вершин сміливості творчості. За спиною у глядачів — дзеркало води, над кіноекраном розкинувся міст через Дніпро. Заважали лише стільці для глядачів, які виглядали б, як кінобаштан, аби якось розміститися просто на підлозі причалу. Червоний присмерк, блиск очей, якийсь піднесений азарт та пружність особистостей молодих апологетів безсмертного кінематографа створювали коктейль фестивального настрою.

Може, інтриги додали призовий фонд доброзичливості в 11 600 грн, який склався із вступних внесків тридцяти учасників програми, і просте арифметичне відкриття, що хтось 400 грн не додав. Його вручили Юлії Тампурі за фільм «Шрам» — сюжетний відголосок давньогрецької трагедії. Чоловік і жінка потрапляють у полон до терористів на сході України. Розуміючи, що вони хочуть її зґвалтувати просто перед ним, жінка передає чоловікові ніж, щоби він її вбив. Він виконує її волю, а вбити себе йому не дають бандюки. Подальше прагнення помсти болю жити не вгамовує. Чомусь пригадався Акіра Курасава, який перерізав собі горло, ледь врятували лікарі...

Гран-прі фестивалю (50 тис. грн) одержала Юлія Шашкова за документальний фільм «Волонтери війни», в якому йдеться про спадкоємність волонтерства, точніше, козацького братства, яке лежить в його основі.

У цьогорічному журі фестивалю майже не було кінематографічних персон, переважно політики. Проте говорити про їхні ідеологічні пріоритети у виборі переможців застерігає приз глядацьких симпатій, що його виборола робота Олександра Шкрабака «Відлуння», яка оповідає історію двох вдів — полковника, який помер від сердечного нападу в сауні, і добровольця, застреленого в АТО.

Говорити з екрана, зі сцени про ще гарячі події досить небезпечно. Привід кон’юнктури весь час спокусливо-гидотно посміхається.

Та проникнення в самий центр плавильного котла нації робить винесені з нього рефлексії беззастережно переконливими.

Фестиваль показав багато знахідок, нових барв, свіжих нот, чогось чарівно молодого в «ігровому кіно», «неігровому кіно», «анімації». Насправді очі розбігаються, але журі тієї бадьорої ночі, крім названих переможців, відзначило:

Найкращий ігровий фільм — «Голден лав» режисера Павла Острікова.

Найкращий анімаційний фільм — «Big Man» режисера Тетяни Кабаєвої.

Найкраща робота художника — Романа Попадька у фільмі «Мішень».

Найкраща операторська робота — В’ячеслава Бігуна у фільмі «Найближчі до Бога».

Спеціальний диплом журі за операторський експеримент одержали Олександр Петроченко та Антон Антонець за фільм «Білі слони».

Олексій КУЖЕЛЬНИЙ, народний артист України

30/06/2016
Газета ”День” 30.06.2016