Прапор славоукраїнців
Сьогодні в багатьох великих містах світу незнайомі люди вітаються одне з одним або обмінюються стриманими усмішками прихильності. В туристично напружених містах – менше, наприклад, у Парижі. А в Японії кланяються здалеку, наблизившися безпосередньо і ще навздогін. Звісно, не йдеться про норму поведінки, але й не про винятки. Так чи інакше це питання діалогу міських жителів передусім між собою, а далі ставлення до гостей як до земляків, хоча й на кілька днів.
Програма “Прапор України у кожну сім’ю” може стати чудовим механізмом налагодження внутрішнього і змістовного діалогу киян. Нашим двоколором можна не тільки єднатися у прикрашанні балконів і вікон на свята, а ще й демонструвати позицію в дискусійних питаннях. Головний результат – небайдужість, розуміння значення спільних дій, зрештою патріотизм. Наші пращури переживали й не такі кризи, як сьогодні, а згуртовані патріотичним поривом долали будь-яких ворогів.
Скажімо, перехід на енергозберігаючі лампи в громадському освітленні будинків і міста. Які видатки і яка економія? Навіть якщо хтось, колись, десь, чомусь і поцупить таку лампу, то вкрутивши у своїй хаті, однак економитиме електроенергію для всього міста. Щоб подолати кризу фінансову, я певен, треба спонукати людей не так до ощадливості, як до господарності, що на першому етапі може бути витратнішою. За загальної економії електроенергії кожному доступнішим стане комфорт у власній оселі. Сьогодні є і килими з підігрівом, і тоненька теплоелектрична сітка під ковролін, і підігрівачі та охолоджувачі повітря за доступними цінами. Живіть комфортно без загроз опалювального сезону!
У Франції, Німеччині за кількістю сонячних днів така саме картина, як і в нас, однак сонячні батареї на відміну від нас там давно у великій пошані. За такі проекти, назвемо їх “Лампочка Черновецького” і “Тепло київської влади”, мабуть, кожен би прапором проголосував.
Кожен хто? Киянин? Українець? А якщо і не киянин, і не українець. Як важливо знайти точне слово в кожній справі. Пригадуєте, за часів формування єдиної нації “радянський народ” шукали нову назву цьому явищу. Євгеній Євтушенко запропонував: “советин и советинка”. Ті, хто живе в Росії, незалежно від національності – росіяни. Треба й нам найти об’єднавче й горде слово, яке нікого національної належності не позбавить, а навпаки, до великої наднаціональної гордості долучить. Моя пропозиція проста: славоукраїнець. Привітання прадавнє – слава Україні! Проголосуймо кожен своїм, нашим прапором за наше нове ім’я, яке до славних справ закликає і веде. А ті, що, знов таки, незалежно від національної належності, славі нашої великої нації шкодять, хай називаються вже за традицією чухраїнці.
Одне слово, багато є про що поговорити, порадитися, посперечатися городянам. Референдуми прапорами за пропозиціями київських очільників безплатні, святкові, прапористі додадуть нам сімейності й публічності, демократичної святковості й громадянської небайдужості.
Програма “Прапор України у кожну сім’ю” може стати чудовим механізмом налагодження внутрішнього і змістовного діалогу киян. Нашим двоколором можна не тільки єднатися у прикрашанні балконів і вікон на свята, а ще й демонструвати позицію в дискусійних питаннях. Головний результат – небайдужість, розуміння значення спільних дій, зрештою патріотизм. Наші пращури переживали й не такі кризи, як сьогодні, а згуртовані патріотичним поривом долали будь-яких ворогів.
Скажімо, перехід на енергозберігаючі лампи в громадському освітленні будинків і міста. Які видатки і яка економія? Навіть якщо хтось, колись, десь, чомусь і поцупить таку лампу, то вкрутивши у своїй хаті, однак економитиме електроенергію для всього міста. Щоб подолати кризу фінансову, я певен, треба спонукати людей не так до ощадливості, як до господарності, що на першому етапі може бути витратнішою. За загальної економії електроенергії кожному доступнішим стане комфорт у власній оселі. Сьогодні є і килими з підігрівом, і тоненька теплоелектрична сітка під ковролін, і підігрівачі та охолоджувачі повітря за доступними цінами. Живіть комфортно без загроз опалювального сезону!
У Франції, Німеччині за кількістю сонячних днів така саме картина, як і в нас, однак сонячні батареї на відміну від нас там давно у великій пошані. За такі проекти, назвемо їх “Лампочка Черновецького” і “Тепло київської влади”, мабуть, кожен би прапором проголосував.
Кожен хто? Киянин? Українець? А якщо і не киянин, і не українець. Як важливо знайти точне слово в кожній справі. Пригадуєте, за часів формування єдиної нації “радянський народ” шукали нову назву цьому явищу. Євгеній Євтушенко запропонував: “советин и советинка”. Ті, хто живе в Росії, незалежно від національності – росіяни. Треба й нам найти об’єднавче й горде слово, яке нікого національної належності не позбавить, а навпаки, до великої наднаціональної гордості долучить. Моя пропозиція проста: славоукраїнець. Привітання прадавнє – слава Україні! Проголосуймо кожен своїм, нашим прапором за наше нове ім’я, яке до славних справ закликає і веде. А ті, що, знов таки, незалежно від національної належності, славі нашої великої нації шкодять, хай називаються вже за традицією чухраїнці.
Одне слово, багато є про що поговорити, порадитися, посперечатися городянам. Референдуми прапорами за пропозиціями київських очільників безплатні, святкові, прапористі додадуть нам сімейності й публічності, демократичної святковості й громадянської небайдужості.