“Сузiр’я” стало академічним

Майстерня театрального мистецтва невдовзі святкуватиме 175 років
 
Учора в агенції "Укрінформ" народний артист України Олексій Кужельний повідомив, що майстерня театрального мистецтва "Сузiр'я", де він є художнім керівником, отримала статус академічної. А невдовзі вона відсвяткує свій ювілей.

Учора художній керівник майстерні театрального мистецтва “Сузiр’я” Олексій Кужельний повідомив в агенції “Укрінформ”, що його дітище отримало статус академічної майстерні. Це визнання Міністерства культури і туризму України стало великою несподіванкою для театралів. Адже майстерня навіть не має власної трупи. Це перший на теренах СРСР ангажементний театр, який ще двадцять років тому почав запрошувати до постановки артистів за контрактами. Тут грали визначні українські лицедії – Богдан і Остап Ступки, Ада Роговцева, Микола Рушковський, Лариса Кадочникова, Раїса Недашківська, Євген Паперний, Олексій Богданович. Працювали відомі режисери Михайло Рєзникович, Богдан Струтинський, Юрій Одинокий. Виступали й іноземні артисти, скажімо, коли Чеський культурний центр святкував 70-річчя Вацлава Гавела, його спектакль “Вернісаж” зіграли молоді виконавці з Праги.
Як розповів “Хрещатику” Олексій Кужельний, майстерню він створив вслід за Лесем Курбасом: “Нині в такий спосіб, тобто на контрактній основі, у столиці працює чимало камерних театрів. Сподіваюся, скоро матимемо власний київський Бродвей. Спектаклі “Сузiр’я” побачили глядачі в 25 країнах світу на багатьох театральних фестивалях. Цього року в Габрово ми показали п’єсу за мотивами творів Булата Окуджави “В Барабанному провулку”.
Аурою театру захоплювалися й президенти – Леонід Кравчук, Леонід Кучма і президент Чехії Вацлав Гавел. Вона тут і справді надзвичайна. Коли піднімаєшся на другий поверх сходами, здається, занурюєшся в атмосферу минулого століття. Тут все, як було раніше. До того ж старовинний будиночок на Ярославовім валу зберіг в первозданному вигляді домашній театр. Це було модним в старовинному Києві так само, як нині користуються попитом у нових українців домашні кінотеатри. До слова, під дерев’яною обшивкою під час ремонту в “Сузір’ї” знайшли театральні афіші 1908 року. Втім, театр ставить п’єси сучасних авторів, а класику переосмислюють молоді режисери і актори.
“Класика очима молоді є наведенням мостів між поколіннями,— вважає пан Кужельний. – Молоді ставлять драми за творами Лесі Українки, Миколи Гоголя. Режисер Юлія Гасильна отримала грант на сценічне втілення п’єси Олега Миколайчука “Ассо і Піаф”. Нині в театрі йде 17 вистав.
Невдовзі “Сузір’я” відсвяткує 175-річчя. Власне, самій майстерні – двадцять років, сто років – будинку, де вона розташована, решта ж ювілей самого художнього керівника майстерні.
18/12/2007
“Хрещатик” Наталія Зінченко