Тривожна кнопка спокою

Таке вже колись було. Біля телефонів-автоматів десь на видноті, у парадних великих будинків. Щоправда, під склом, але у червоній рамочці. Кнопка, яка подавала сигнал тривоги на міліцейський пульт мікрорайону. Не знаю, з якої причини – через малу ефективність, застарілу технологію чи щось інше, але точно не завдяки абсолютному громадському спокою, це свідчення піклування про безпеку киян на вулицях столиці зникло геть. А жаль!
Якщо якийсь оператор мобільного зв’язку сьогодні повернув би до життя ту кнопку, то забагатів би дуже швидко. Уявімо, що кожний, хто має у кишені мобільник, набирає загальний для всіх киян код (приміром, п’ять разів тиснемо на п’ятірку), що сповіщає про потребу в допомозі. Далі цей сигнал обробляє відповідний центр, що встановлює місце, де перебуває абонент, і передає інформацію до міліції. Таким чином замовлення послуги з персональної безпеки досягає адресата і стає нормальною платною послугою.
Бавитися викликами, аби викидати гроші просто так, ніхто не буде, а якщо тривога виявилася неправдивою, той, хто викликає, просто переконається в ефективності платної послуги.
Це поки що ідея. Фахівці розроблять її та вдосконалять, адже є аналогія – охорона квартир. На тривожний сигнал приїжджає наряд і блокує всі виходи та входи протягом п’яти хвилин. Можна скористатися цим досвідом.
Проте не тільки завдяки технічним інноваціям столиця України повинна завоювати авторитет міста найнебезпечнішого для хуліганів та крадіїв. Нам треба боротися за громадянську свідомість киян, за високий патріотичний дух нашого міста. І якщо вже йдеться про телефони, то почати варто із серйозної акції з припинення купівлі вкрадених мобілок. Заклики в метро бути уважними до своїх кишень, з одного боку, демонструють піклування про клієнтів, а з другого – дещо компрометують метрополітен. Не тяжко людині, яка продає мобільний телефон, повідомити дані про апарат (заводський номер, марка, серія) на номер телефона міської служби, яка б потім підтвердила легальність покупки. Людина, дізнавшись у цій самій службі про походження дешевого апарата, я глибоко впевнений, відмовиться від найвигіднішої, з матеріальної точки зору, пропозиції.