Гостьова книгаДодати повідомлення

Вистава Нетутешній - це знакова подія театрального життя України! Вона довершена за змістом та творчим втіленням. Неперевершена гра акторів та блискуча режисерська задумка створили справжнє свято для глядачів.
Величезна подяка від громадської організації Кримська діаспора за можливість побачити цю дивовижну виставу.

Вчора ввечері вiдбулась дійсно непересiчна для мене подiя.
Хочу коротенько подiлитися враженнями.
Але, спочатку коротка передiсторiя:
У Києвi на вул. ЯРОСЛАВIВ ВАЛ, 14-б (ст.м.ЗОЛОТI ВОРОТА) за товстими, високими деревяними дверима знаходиться без перебільшення дивовижний свiт.. Я схиляю голову перед майстрами, що дарують стiльки рiзнобарвних емоцiй своiм гостям.
Мова йде про Киiвську академiчну майстерню театрального мистецтва СУЗIРЯ.
В цього маленького театра велика, цiкава iсторiя. Варто сказати, що саме по собі приміщення вже являє собою витвір класичного мистецтва XIX ст. проте, хто забажає, послухає екскурс у славетне минуле, просто на мiсцi..
Я ж тепер хочу розповісти про подію яка справила сильне враження на мою не надто міцну нервову систему- )))
Перегляд чарівної, моторошної, сентиментальної, наповненої мудрістю і любов’ю вистави за твором Еріка-Емманюеля Шмітта «Оскар Богу»!
Це зворушлива історія дружби, сили, життя і смерті,
В якийсь момент мені здалося, що це історія цілого людства стиснута в межі одного недовгого життя. Неможливо залишитись байдужим під час перегляду цього глибоко філософського твору, наповненого смутком та водночас гумором і безмежною любов’ю до життя… Рекомендую до перегляду всім (кому виповнилось вже 10 років) без будь яких обмежень..
Дякую за безцінні враження режисеру – народному артисту України ОЛЕКСІЮ КУЖЕЛЬНОМУ та, звичайно за неперевершену щиру гру акторам: заслуженій артистці України ВАЛЕРІЇ ЧАЙКОВСЬКІЙ та її талановитому партнеру ЮРІЮ РАДІОНОВУ!!!
Успіхів і процвітання!!! Щиро дякую! З повагою, Я )

«Бій з тінню».
Дуже відверті і гострі почуття. Ця сповідь зворушує. Зовнішня грубість і брутальність головного героя та середовище яке його оточує тільки підкреслюють всю трагічність його долі. Ця історія яскраве підтвердження, того що помста не звільняє і на смак вона аж ніяк не солодка. Це важкий тягар.
Раджу для перегляду тим, хто відкритий до незвичного театру і хто не боїться зазирнути у інший світ, який зовсім поруч. Світ з іншою моральністю, чи то аморальністю. Зрозуміти, що муки і терзання переживають тільки ті, хто дійсно осмислюють свої вчинки.
Історія, як і вистава, суперечлива. До неї можна ставитись по різному. Але можу сказати одне, що нікого не залишить байдужим.
Окрема подяка за режисуру, хорошу акторську роботу та музичне оформлення.

Здравствуйте! Был всего на двух спектаклях в вашем театре: Совершенный Чарли и Барьер. Совершенный Чарли - отличная постановка, выше всяких похвал! Динамика, целостность, гармоничность - все на своем месте.

Барьер оставил весьма неоднозначные чувства. Из описания - роки професійних занять музикою обертаються роками бездарного поєднання нотних рядів, матеріальна свобода видається рабством, усі цінності, взаємини, перспективи стають ілюзією. К сожалению, мне не удалось увидеть тот духовный рост главного героя, о котором идет речь в описании. В самом спектакле, возможно, есть несколько технических упущений, которые (по моему скромному мнению) лишают зрителя погружения и глубокого сопереживания главным героям. Несмотря на то, что это микро-сцена, герои казались где-то далеко и было сложно приблизиться к ним чуть ближе, чтобы почувствовать ту легкость взлетов и горечь падений, о которых нам хотел поведать автор произведения. Другими словами, название спектакля отражает суть происходящего : барьер восприятия, который возник в самом начале, так и не удалось пробить, ни отличным диалогам, ни прекрасной игре актеров, ни оригинальным эффектам. Однако сама попытка заставить зрителя хоть немного расширить границы своего мирка достойна глубочайшего уважения! Очень хотелось бы увидеть более смелую, более ненормальную, более тонкую, пусть даже эксперементальную версию Барьера. Спасибо!

Бой с тенью ошеломляет. Сюжет, режиссерская задумка и актерское мастерство - все на высочайшем уровне! От Крымской диаспоры искренняя благодарность за возможность познакомиться с самым новым и необычным спектаклем! Спасибо!

Спасибо за спектакль Новеченто. Очень талантливая игра Станислава Мельника, понравилось! Хочется пожелать и Театру и Актеру большой Удачи и Успехов в дальнейшем!

Огромное спасибо за самый необыкновенный спектакль! Новеченто расширяет и пространство - действие происходит на нескольких квадратных метрах, а чувствуешь себя посреди океана, и время - проживаешь целую жизнь. Великолепное трио: Алессандро Баррико, Алексей Кужельный и Станислав Мельник создали настоящую звезду Сузирья. Благодарим!

Спасибо Вам за прекрасный спектакль Новеченто, это было незабываемо волнительная история в удивительном исполнении с прекрасной музыкой. Вы умеете прикоснуться к сердцу.

Сначала о хорошем))). Очень люблю ваш театр,была на нескольких пьесах,на некоторых не один раз. Оскар-Богу,Страх желания, Смех лангусты,Заноза... Совершенный Чарли оставил особый след. Смотрела несколько раз,в полном потрясении... Низкий поклон! Теперь о НЕхорошем... В жизни уходила со спектаклей трижды. Один из них-Барьер... Этот тупой,детский и глубоко пошло-сексуальный кошмар так не похож на тот утонченный,нежно-пронзительный Барьер со Смоктуновским и Ваней Цветковой... И на повесть Павла Вежинова он тоже не похож...

После просмотра спектакля Довершений Чарлі хочется помолчать, подумать и переосмыслить многое... Спектакль оставляет глубокий след. Спасибо.

Сегодня лично со мной произошел инсайт и имя ему Пастернак + Цветаева.Обожаю творчество Марины Ивановны ,а мой друг-фанат Бориса Пастернака.Разве могли мы предположить,что возможно такое оголение душ на сцене.Все:стихи,музыка,свет,актеры- превратилось в биение сердца,моего сердца,такой его глубины и памяти...до слез ,до мурашек.Низкий поклон Вам ,уважаемые актеры ,за такой необычайный актерский талант и искусство перевоплощения.Время схлопнулось вашими руками для меня ,дав возможность мне прережить и разделить эту историю с вами.

Сімья Катасонових із захопленням подивилась виставу *Постіль будете брати*. Дякуемо за чудову гру акторів В.Коляди та В.Ілляшенко. Вистава дуже людяна та актуальна. Автору пьеси-респект. Особлива подяка незмінному керівнику *СУЗІРЬЯ*-Кужільному А.П.-по справжньому творчій та талановитій людині. Від усіеї душі бажаемо колективу *СУЗІРЬЯ* творчіх успіхів. Сподіваемось на майбутні зустрічі у Вашому чудовому закладі. Бажаемо всьому колективу міцного здоровья та оптимізму. Слава Україні!

Спасибо за совершенную режиссуру, потрясающую игру актеров и изумительное музыкальное решение спектакля Ниоткуда с любовью. Это один из лучших, увиденных нами спектаклей. И самый грустный, потому что он о нас, людях, вынужденных покинуть свой дом, но не отказавшихся от Родины. От лица общественной организации Крымская Диаспора благодарим за возможность увидеть лучшие театральные постановки. Творческих успехов!

Подивилась спектакль Оскар Богу, хочу поділитись враженнями.Зважаючи на мій темперамент, перші хвилин 10 було нецікаво, моннологи головної героїні здавались чужими... Та поступово увагу на себе перебрав Оскар у виконанні Станіслава Голопатюка і більше вже не відпускав! Майстерна гра, емоції, драматизм і все це на маленькій сцені! І дует склався.
Шановні режисери, зверніть увагу на цього актора! Бажаю Станіславу гарної акторської долі!

Вчера стал свидетелем чуда под названием Танец Дели. Сначала хотел остаться и выразить актерам и режиссеру личное.... А потом понял, как я могу выразить словами то, что почувствовал? Как описать чудо? Облекая такие космические чувства в слова, я все разрушаю. Ушел молча. Чтобы не нарушить чудо. Но писать легче. Когда пишешь - молчишь, и вроде бы как сохраняешь истину в тишине. Описывать все - долго. Но технично все равно постараюсь:
1). Техническая составляющая. Какая речь!!! Как чисто, как вкусно. Вдруг понял во время спектакля, что у речи, точнее у произношения, тоже есть стилистика. И она должна соответствовать спектаклю. Мягко, шелестя. Мысли облекались в слова, как маленький ребенок в пуховое одеяло. Невозможно было не думать. Невозможно.
2). Постановка. Это мой театр! Моя душа и глаз истерили от радости. Внешний минимализм и внутреннее насыщение. Простота формы и плотное содержание. Я устал от театров представлений. Которые подобны поп индустрии. Вычурные, яркие, многообразные формы, маскируют отсутствие содержания вообще. И вчера я чувствовал в зале некоторое напряжение. Люди привыкли к пустоте, им трудно воспринимать такие пласты информации. Но я был пьян! Я наконец-то набухался чистоты, простоты и элементарной органичной оправданности всего, что находится в поле моего зрения.
3), Исполнение. Я кланяюсь низко-низко всем актерам, до хруста в спине. Мысли рождались здесь и сейчас. Это было так свежо, так честно, так профессионально! Как интересно было наблюдать за партнером, который молчит и слушает. И невозможно поверить в то, что актер слышит этот текст уже в сотый раз. Все было здесь и сейчас и больше никогда. Отдельно хочу выделить работу актрисы, которая играла мать. Актрисы, игравшие мать и дочь - одного возраста, и каким-то магическим образом девочка игравшая мать (по сути своей сверстницы), не давя, не выжимая из себя внешне мать, убедила меня, что она действительно мать! Со всей палитрой конфликтных взаимоотношений со своей дочерью! Это блестяще!!!!!!
4). Атмосфера. Удивительно и прекрасно то, что это было не слямзено с фильма. Это было абсолютно от себя, но при этом был сохранен дух Вырыпаева и суть его замысла.
БРАВО! Спасибо. Пойду на этот спектакль еще и еще!

29/02/2016 посмотрела спектакль Довершений Чарлі
Спектакль вызвал двоякое впечатление. С одной стороны блестящая игра актеров,хорошо подобранные типажи, интересные театральные находки и вместе с этим:
суржик ассистента-профессора мне сильно хочется в 1-м действии . При всей чудаковатости , владелец частной псих.клиники особенно в те времена будет тщательнее одет и т.д.........

Немного изменить постановку , и с такими удачно подобранными типажами ( тот же ассистент профессора) , да с талантливой игрой актеров получится блестящий спектакль!

Я зараз у Вас на В Барабанном переулке. Навіть не знаю що сказати. Я у шоці, моя психіка під загрозою. Це альтернативне реальність, в яку я б воліла ніколи більше не потрапити. Дякую за живу гру актору вистави, чудові інтерєри.

Спасибо за спектакль Ниоткуда с любовью..., понравился! А монолог письмо к матери в исполнении Сергея Мельника с последующим Когда я вернусь?... - до слез............ БРАВО!

Антігона

Наші передбачення щодо спектаклю Антігона і виправдалися, а надто й були перевершені.
1/ Скільки вистав за п’єсами Жана Ануя ми дотепер переглянули? – Багато, і всі – це переважно комедії – цікаві, за нашим інтересом.
2/ Усі постановки шанованого нами п. Ігоря Славинського підкоряли нас, а ми їх багатенько відвідали.
3/ Сюжетна лінія складна і непряма, глибокий зміст міфів потребує особливого занурення. І тут приваблює адаптація драматургом класичного задуму Софокла, яка ще й актуалізована для сучасного українства відомим майстром режисури.
4/ Серед акторів є відома нам талановита Анастасія Зюркалова, отож упевненість щодо майбутніх відчуттів підсилилася.
Оскільки склад наших клубичан майже однорідній, а втім, ясно, всі люди різні, і зрозуміло, що бувають розбіжності у поглядах, от цікавим цього разу було застереження: спочатку щодо класики-міфів циклу Антігона, далі – щодо суцільно молодої трупи виконавців… Однак аргументи для клубно-театрального свята вже викладено на початку. А враження опісля перегляду дійства у підсумку обміну нашими судженнями представлені сукупно цими рядками.

Так-от, найперше вразила гра колективу молодих акторів, які приваблюють абсолютною невимушеністю, пластичністю, завзяттям та емоційністю. І саме завдяки таким якостям глядачі поринають у світ прекрасного й жорстокого минулого, у світ боротьби почуттів та обов’язку.
Кожен із присутніх замислюється, глибоко занурюється у свій мікросвіт… І все те, що відчуває наша душа з неясними, невиразними чуттями, юнаки піднесли нам в гучних словах та яскравих образах. Стає зрозумілим, що ті проблеми є вічними як саме життя. Спасибі їм.

Особливо накрила нас гра Євгена Ковирзанова. Цар Креон – суперечливий типаж. Актор створює незабутній образ сумлінного правителя, для нього найвищим є обов’язок перед державою. Виховувався він у тих же умовах, традиціях, що й інші герої, однак мусить поступатися релігійними та сімейними звичаями, власними почуттями. Як це вдало відобразив Євген на сцені! Бажаємо молодому обдаруванню подальшого натхнення в розвитку таланту.

І як висновок, у цій виставі злилися воєдино дві прикмети:
1. добротність пєси – це якість її ідей,
2. для хороших акторів немає поганих ролей.

Клубичани Близнюки та близнючки

Побывали в субботу на чудесном спектакле Цветаева + Пастернак. Спасибо огромное СВЕТЛАНЕ ШТАНЬКО и ВАДИМУ ПОЛИКАРПОВУ за доставленные минуты единения с Театром, с высоким Искусством! Казалось, зал боялся дышать! Сыграли на одном дыхании, посвятив нас в тайны переписки, тайны отношений двух великих российских поэтов. 100%-ое попадание в роль! ВЫ на сцене - ВЕЛИКОЛЕПНЫ!Рекомендую всем!