Гостьова книгаДодати повідомлення

Вистава про кохання Єсеніна та Айседори Дункан - божествена!Рекомендую.
Отримала істинну насолоду.
Актори палають на сцені, живуть!)
Дякую!

Добрый вечер. Была в Киеве в гостях, попала в Сузiря на ”Случайное танго”, впечатлений море. И атмосфера понравилась, и приём тёплый. Таких театров немного, я очень рада, что попала туда.

Отзыв о спектакле в моём блоге: http://oire.org/windnotes/entry/8510/

Очень рекомендовали этот театр. Поэтому, конечно же, решила пойти. Очень тёплый и радушный приём: приятный администратор, в одном из залов музыкальное сопровождение, перед спектаклем очень забавный, но в то же время культурный экскурс по театру. На первых парах добились моего расположения.
Смотрела ”Довершений Рарли”. Затянули спекткль до невообразимого! Ушла бы раньше, но не было возможности выйти из зрительного зала. Главная проблема не раскрыта до конца, она только затронута и разбавлена совершенно ненужными шутками и отвлечениями на второплановых героев. Зачем?! Вы хотели показать трагедию человеческих амбиций и стремление узнать неположенное? Ну, так в чём дело? А игра В. Шеховцова оставляет желать лучшего.Ему не удалось понять специфику серьёзного врача-- получилось очень недостоверно.
Просто боюсь посетить любой другой спектакль в этом театре. Обидно.

Сегодня была на мелодраме ”Довершений Чарлі”, очень понравилось. Особенно когда сидишь в первом ряду, такое ощущение что это все на самом деле, и это не сцена, а настоящая комната больницы. Огромнейшое спасибо режисеру Льву Сомову за великолепно поставленный спектакль. Признаюсь, тронута до глубины души как самой постановкой, так и ее идеей. Отдельная благодарность актеру Валентину Томусяку за прекрасно сыгранную роль, затронуло до слез. Спасибо театру за то, что предоставляете вниманию зрителей такие шедевры!

Добрый день!

Почему в репертуаре уже жавно не наблюдается таких спектаклей, как ”В кругу любви”, ”Будьте как дома”?

Такой замечательный театр! Но очень хотелось бы видеть больше спектаклей для детей и подростков. Как раз когда детей нужно приобщать всерьез к искусству вообще, и театру в частности, (начиная с 10-11 лет), оказывается что для них делается очень мало спектаклей! 12-летнему мальчику Золушка уже давно не интересна, а до Пастернака и Цветаевой ему еще далеко. И так во всех театрах -- подростки и старшие дети полностью выпадают из обоймы. Пожалуйста, обатите внимание на эту аудиторию -- вы ей очень нужны! Спасибо.

Чудесный театр, очень интеллигентный. Хотелось бы видеть в Вашей постановке произведения как модных современных писателей, к примеру Пелевина и Веллера, так и забытую классику, например Чапека.

Сегодня был на моно-спектакле ”Маргарита”по Булгакову,чудесный спектакль!отдельное спасибо Валентине Ищенко ,за гениальное исполнение.Люблю Ваш театр!!!

ДА Алина я согласна с тобой!!
Станислав Мельник очень классный))
Очень красивый,талантлив)))!!
Так держать!

Самый лучший Стас Мельник

Вчера была на спектакле ”Cовершенный Чарли”.
Это потрясающий, очень глубокий, эмоционально
встряхивающий спектакль. Любые слова кажутся недостаточно выразительными, чтобы передать всю
глубину переживаний и чувств, возникающих во время просмотра спектакля. Огромное спасибо режиссеру Сомову за прекрасную постановку. Игра всех актеров великолепна. А эмоциональные перевоплощения характера главного героя в исполнении Валентина Томусяк вызывают восторг и потрясение. Огромное спасибо и низкий поклон всем актерам за колоссальную самоотдачу, мастерство и талант. Берегите себя, ведь Вы дарите
зрителям счастье прикосновения к таланту.

Пожалуйста, верните спектакль ”Когда лошадь теряет сознание”!
Он самый любимый и сильный спектакль среди всех моих знакомых, из-за него Алина Туник стала играть в театре, из-за него я пристрастилась к театру, я на нём плакала 10 раз из 12..
А в афише его всё нет и нет..
Пожалуйста! :)

Я была на ”Есенине” и ”Пиаф” - это что-то обворожительное... На полтора часа забыла обо всех своих проблемах и переживания... Переживала только за судьбу главных героев. Приятной неожиданостью стал тот факт, что актеры - з.а. Украины - простые и приятные люди, которые всегда рады видеть тебя снова. С этого театра (”Сузирья”) началась моя любовь к Киеву...

актеры просто гениальные ) постановка замечательная ! я в восторге !!!

Господа, большое вам спасибо за вечера с БГ! Оченно люблю его и Аквариум, стараюсь не пропускать = концерт был хороший и честный, но есть некоторые ”но”, о которых я написал в блоге - тут, учитывая преобладание хвалебных отзывов о вашем театре, ничего писать не хочу, однако, подумал - а вдруг мои мыслишки вам да сгодятся? в общем, чтоб не разбавлять бочку меда, против которого ничего не имею, - просто кину ссылку - будет время и желание - глянете = http://alexabarboss.blogspot.com/2011/10/5.html
зы. если этот пост как-то не вписывается в вашу концепцию сайта и нарушает общую картину - пожалуйста, удалите!

Муж предложил выбрать на что пойдем, а я не представляю как тут выбрать, ау народ, вы хоть по пару строк черкните про ”вистави” :(

Приємно вражена геніальною грою акторів. Вдячна режисерові (Лев Сомов) та акторам за отримані емоції. Пройшов тиждень після перегляду вистави ” Довершений Чарлі”, а спогади про відчуття такі ж яскраві і сильні.

Вистава цікава та дуже вражаюча!!! Ефект малої сцени занадто сильний. Потрібен час,щоб осмислити всю глибину побаченого.... Гра акторів неперевершена. Звичайно, реальність страшна та на жаль така дійсність. Віддаю належне режисерові, який на таке наважився.
Анна Кузіна - молода та надзвичайно талановита акторка,грає в глибоких та складних історичних фільмах. Особливо подобається фільм ”Паршивые овцы”. А тут показати так реалістично та тонко стан своєї героїні. Андрій Мостренко як завжди на висоті. Вперше побачила Дмитра Гаврилова та була приємно вражена. Єдиним позитивним моментом є фінальна пісня,яка дає хоч якусь надію.
Як для режисерського дебюту - багатообіцяюче. Ця вистава дійсно варта Пекторалі. Юрію,успіхів та натхнення у майбутньому!
Дуже приємно бачити акторів улюбленого театру на Лівому березі у Сузірї, де є такі цікаві роботи!

Дуже дякую за ”Депо північне”!!!!

Змішані почуття були відразу після перегляду вистави у просторі ”Депо”. Проте, коли дні минають за днями, та емоції вже відступили, бажання на цих сторінках залишити опис своїх вражень не меншає. Мета? А дійсно, яка вона? Скоріш - любов до театру, Сузіря, повага до акторів, шана до режисерів тощо. Та прагнення до продовження магії театральної.
Але враження, що дає ”Депо північне” нелегко покласти на папір чи клавіатуру. Можна йти від жанру - ”метагіперреалістичний трагістьоб-транс”, що до перегляду вистави налаштовує на модернову хвилю (приміром, як я, невіглас, не читала пєси В.Сігарєва). Але ніякі чисті почуття людини не можна заздалегідь приготувати для реакції на абсолютно неочікуване відверте дійство.
Так, хвала режисерові, який на короткому сюжеті про буденність нашого життя зробив засобами театрального мистецтва такі впливи на людину (сподіваюся, не тільки на мене), що вивертає нутро ... для очищення. Тепер я знаю постановку режисера Павла Юрова, яка мене схвилювала, не залишила байдужою, і буду очікувати на нові його спектаклі.
Так, хвала і шанування акторам, яких я щонайперше назвала б сміливцями (адже грати у класиці високопафосні речі, може й складно, проте ніхто з глядачів не був свідком тих подій, а тут - щодня, ну, принаймні, все з антуражу знайоме). Проте ця якість акторів відходить як другорядна, бо для створення образів героїв потрібна неабияка майстерність. І це не тільки вдається, а перевершує всі очікування. Як-от актриса Анна Кузіна (юна за віком) відіграє такі сцени, що реальність стану її хворої героїні не викликає сумніву. Починаєш за неї хвилюватися і розмірковувати, як можна допомогти.
Відверто кажучі, деякі сцени (скетч-шоу) сприймалися як зайві, проте у цілісному ансамблі, ймовірно, відігравали підготовчу роль для глядача.
Те, що мені нагадала техніка відображення подій у ”Депо”, прийшло пізніше. Цікаво, чи режисер брав до уваги світовий досвід кліпового відображення зіграних сцен? Дозволю собі відступ на цих шпальтах...
Культові кінофільми ”Эффект бабочки”, ”Беги Лола, беги” побудовані за принципом декількох (трьох, як я памятаю)сценаріїв розвитку подій. Приміром, те, чого не було зовсім, те, що могло бути/відбутися, і те, що відбулося насправді. Від зміни поточних подій залежить майбутнє, подальший розвиток ситуації.
у ”нашій виставі” режисер використав різні форми відображення також однієї ситуації, до слова, дуже короткого сюжету, подібно як і про Лолу, а ефекти, як на мене, досягнуті на тому ж психо-емоційному, зверненому до свідомості людини рівні.
Досягнутий ефект - як баланс необхідних відчуттів.
Варто згадати, що режисери вищеназваних кінофільмів отримали всесвітнє визнання і купу нагород. Приємно, що Павла Юрова відзначили Київською Пектораллю, і саме за цю виставу - ”Депо”! Отож, бажаємо режисерові творчої наснаги, наступних звершень і світового визнання!
А нам, шановні, є чим і ким пишатися!